Головна


Меню сайта
Головна
Любіть Україну...
Про наше місто
Новини
Відео
Фотоальбом
Прозорість
Пошук
Мапа сайта
Архів новин












Всеукраїнський конкурс
"Шкільна бібліотека – 2017"



Наша адреса
вул. Ярослава Мудрого, 54,
м. Біла Церква,
Київська область,
09107
Тел/факс: 5-19-77

Адреса сайту: http://www.gimnasi1-biltse.com.ua
Електронна пошта: 1gimnasi-bts@ukr.net


Мова сайта

English French German Russian Ukrainian


Календар свят і подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Календар подій. Лютий
Київщині - 80 років!

.

Молодий та древній край

 





  Цього року виповнюється вісімдесят років Київській  області. Ця дата співпадає з 1150-м ювілеєм створення Київської Митрополії та 1130-ою річницею заснування Києва - столиці могутньої держави Київська Русь. Київська область - це історично сформований центр України й усього східнослов`янського світу, адже саме на її території знаходяться поселення часів палеоліту, що мають вік у 20 тисяч років, міста-гіганти трипільської цивілізації, що розвивалися одночасно зі становленням найдавніших культур світу - шумерської та єгипетської; на її Дніпрових кручах зробило свої перші кроки у східнослов`янський світ християнство, будувалися перші українські храми, створювались бібліотеки, школи, потужні ремісничі центри. Саме про ці землі писав літописець: «Хто ж не полюбить князівство Київське, коли це вся честь і слава, і величність, і глава всім землям руським, і від всіх далеких царств стікаються люди і купці, і всякі добрі люди з усіх країн бувають тут». Після занепаду «золотої» києворуської доби Київщина протягом століть була поділена між державами та релігіями на Правобережну і Лівобережну, і лише у ХХ столітті вдалось об`єднати те, що завжди і споконвіку було єдиною благословенною Київською землею. Від ІІ половини ХІV століття край входив до складу Великого князівства Литовського, згодом - Польщі. Це був час формування козаччини, народження національного визвольного руху, і в цих процесах Київщина відігравала роль головного осередку національно-культурного відродження, яке спиралося на величну тисячолітню історію. Після Національної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в якій Київщина з її трьома славетними козацькими полками відігравала неабияку знакову роль, Переяславщина і Київ з невеликою прилеглою територією лишилися за Росією, решта Київщини перейшла до Польщі. Після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної Київщини, край став центром не лише оновленої губернії, але й усього Південно-Західного краю. Невдовзі він перетворився на значний торгово-комунікаційний і культурний центр, до якого тяжіли всі тогочасні українські міста і великі міста держав-сусідів. Упродовж ХІХ століття Київщина розвивалась як потужний центр цукрової і винокурної промисловості: край налічував 101 місто і містечко, у 1824 році тут було відкрито перший у Російській імперії цукровий завод, а на 1865 рік їх функціонувало вже сімдесят два. Народження обласного адміністративного утворення відбулося 27 лютого 1932 року, після неймовірно бурхливих і карколомних подій початку ХХ століття та низки адміністративно-територіальних реформ. Упродовж 1920-х років Київщина реформувалася в кілька етапів: чотирнадцять повітів Київської губернії були спочатку поділені на сім округ; після ліквідації губерній, у 1925 році, кількість округ скоротилася до п`яти - Білоцерківської, Бердичівської, Київської, Уманської та Черкаської. Через п`ять років, у 1930 році, після ліквідації округ Київщина мала два міста - Київ та Бердичів, і п`ятдесят вісім районів. На час створення Київської області, у 1932 році, до її складу входили дві округи - Коростенська та Новоград-Волинська і сімдесят вісім районів. За два роки, 24 червня 1934 року, столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва, і хоча столиця адміністративно не входить до складу Київської області, це неабияк вплинуло на посилення потенціалу регіону. У 1937 році, після створення сусідніх Житомирської та Полтавської областей, зі складу Київської області до Житомирської відійшли двадцять вісім районів, міста Коростень та Новоград-Волинський; Полтавській області передали чотири райони Київщини. У 1939 році, з утворенням Кіровоградської області, до неї відійшли ще п`ять районів, відтак станом на 1939 рік Київська область мала вже п`ятдесят три райони. У 1954 році до новоствореної Черкаської області відійшло дев`ятнадцять районів, остаточно сформувавши основу нинішнього адміністративно-територіального поділу, за яким сьогодні Київська область має двадцять п`ять районів, одинадцять міст обласного значення, тринадцять міст районного значення. В області мешкає майже два мільйони людей. Київщина подарувала людству таких епохальних постатей історії та культури, як потужний реформатор, обдарований керманич та стратег, хреститель Русі Володимир Великий, талановитий дипломат і ерудит гетьман Іван Мазепа, автор Гімну України, поет і натхненний етнограф Павло Чубинський, всесвітньовідомі художниці Катерина Білокур і Марія Приймаченко; муза шістдесятників, корифей сучасної української поезії Ліна Костенко та срібний соловей ХХ століття, геніальний співак Іван Козловський. На цей час у Київській області збережено і функціонує майже три тисячі пам`яток археології, містобудування і архітектури, історії та мистецтва, серед них - старовинні храмові та палацові комплекси, прадавні поселення та кургани, мальовничі дендропарки, сотні тематичних та меморіальних музеїв. Останнім часом на Київщині взято на облік ще майже сто нових пам`яток, адже тисячолітня історія краю щодня відкриває дослідникам свої нові скарби. Вісімдесятилітній ювілей Київської області - подія знакова і вагома, адже згідно з українськими народними віруваннями, як і на переконання більшості релігій та світоглядних вчень, цифра вісім символізує гармонію та симетрію, згоду та закон, рівновагу і справедливість; позначає нескінченність, із взаємонаповненням матеріального і духовного світів; для християн це - символ відновлення і відродження...Тож наступне десятиліття тисячолітньої історії молодої Київської області має бути саме таким спільними зусиллями і з Божою допомогою!      

 
Основні дані
Прізвисько: Київщина
Країна: Україна
Утворена: 27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ: 32000
Населення: 1718980 (на 1.10.2011)
Площа: 28131 км²
Густота населення: 61.1 осіб/км²
   
Телефонні коди: +380-45
Обласний центр: Київ
Райони: 25
Міста: обласного значення
районного значення

13
13
Смт: 30
Села: 1121
Селища: 6
   

Населення

 

Більшу частину населення області складають українці; живуть також росіяниєвреїбілорусиполяки та інші. Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік 

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 684 803 92,52%
2 Росіяни 109 322 6,00%
3 Білоруси 8 698 0,48%
4 Поляки 2 846 0,16%
5 Вірмени 2 341 0,13%
6 Молдавани 1 515 0,08%
7 Євреї 1 270 0,07%
8 Азербайджанці 933 0,05%
9 Татари 902 0,05%
10 Цигани 833 0,05%
11 Iншi 7 598 0,42%
  Разом 1 821 061 100%
       

Середня щільність населення - 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення становить 61,1 % (2010)[2]. Великі міста: Біла ЦеркваБориспільБровариБучаІрпіньВишневеВасильківПереяслав-Хмельницький,ФастівБоярка. Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано. населення Києва не враховано.

Корисні копалини

  Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква). Див. також

Клімат

Клімат помірно континентальний, м`який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня -6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія - Дніпро (довжина його в межах області - 246 км), його головні притоки - Прип`ятьТетерівІрпіньРось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області - Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області - 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік - дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах - опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах - глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти. Загальна площа лісового фонду області - 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні - луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області - 77 територій і об`єктів природно-заповідного фонду (загальна площа - 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам`ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія»(Біла Церква).  

Адміністративний поділ

 

Детальніше: Адміністративний поділ Київської області Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 25 міст, у тому числі 11 - обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1122 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква,БровариБориспільФастів.          

                       Народне господарство

Лісостеп.Київська область   Економіка області - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м`ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва - мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості - Білоцерківське виробниче об`єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат.    Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні - в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м`ясо- птахокомбінати. На території області - 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об`єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші - Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель - 122,3 тис.га, осушених - 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів. Тваринництво спеціалізується на виробництві м`ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство. В 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

 

Транспорт

  Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці - 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії:Москва - Київ - Львів, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ - Фастів - Козятин, Київ - Фастів - Миронівка, Київ - Тетерів, Київ - Ніжин, Київ - Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг - 7760 км, в тому числі з твердим покриттям - 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург - Київ - Одеса, Київ - Харків, Київ - Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип`яті. У Києві - аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ.    

 

Пам`ятки

На території Київської області розташовано: 2968 пам`яток археології (з них - 18 національного значення), 2573 пам`ятки історії (з них - 3 національного значення), 208 пам`яток архітектури та містобудування (з них - 91 національного значення), 257 пам`яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла ЦеркваБогуславВасильків,ВишгородПереяслав-ХмельницькийРжищівФастівЯготин.  

   
 Дендропарк «Олександрія».



Преображенський собор (Біла Церква).  



 Матеріал взято з Вікіпедії



Прочитано: 824 раз
[ Назад | Початок | Нагору ]


Головна :: Про гімназію :: Новини :: Фотоальбом

Выпускные альбомы для детского сада и школы


Design © 2008 Shaman Production © 2005-20018 - При передруку, посилання на www.gimnasi1-biltse.com.ua є обов`язковим.
Powered by SLAED CMS © 2005-2007 SLAED. All rights reserved.
Новини Гімназії в форматі RSS
Генерація сторінки: 0.051 сек. і 9 запитів до бази даних за 0.026 сек.