Головна


Меню сайта
Головна
Любіть Україну...
Про наше місто
Новини
Дистанційне навчання
Цивільний захист
Відео
Фотоальбом
Прозорість
Пошук
Мапа сайта
Архів новин











Наша адреса
вул. Ярослава Мудрого, 54,
м. Біла Церква,
Київська область,
09107
Тел/факс: 5-19-77

Адреса сайту: http://www.gimnasi1-biltse.com.ua
Електронна пошта: 1gimnasi-bts@ukr.net


Мова сайта

English French German Russian Ukrainian


Календар свят і подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Календар подій. Лютий
Київщині - 80 років!

.

Молодий та древній край

 





  Цього року виповнюється вісімдесят років Київській  області. Ця дата співпадає з 1150-м ювілеєм створення Київської Митрополії та 1130-ою річницею заснування Києва - столиці могутньої держави Київська Русь. Київська область - це історично сформований центр України й усього східнослов`янського світу, адже саме на її території знаходяться поселення часів палеоліту, що мають вік у 20 тисяч років, міста-гіганти трипільської цивілізації, що розвивалися одночасно зі становленням найдавніших культур світу - шумерської та єгипетської; на її Дніпрових кручах зробило свої перші кроки у східнослов`янський світ християнство, будувалися перші українські храми, створювались бібліотеки, школи, потужні ремісничі центри. Саме про ці землі писав літописець: «Хто ж не полюбить князівство Київське, коли це вся честь і слава, і величність, і глава всім землям руським, і від всіх далеких царств стікаються люди і купці, і всякі добрі люди з усіх країн бувають тут». Після занепаду «золотої» києворуської доби Київщина протягом століть була поділена між державами та релігіями на Правобережну і Лівобережну, і лише у ХХ столітті вдалось об`єднати те, що завжди і споконвіку було єдиною благословенною Київською землею. Від ІІ половини ХІV століття край входив до складу Великого князівства Литовського, згодом - Польщі. Це був час формування козаччини, народження національного визвольного руху, і в цих процесах Київщина відігравала роль головного осередку національно-культурного відродження, яке спиралося на величну тисячолітню історію. Після Національної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, в якій Київщина з її трьома славетними козацькими полками відігравала неабияку знакову роль, Переяславщина і Київ з невеликою прилеглою територією лишилися за Росією, решта Київщини перейшла до Польщі. Після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної Київщини, край став центром не лише оновленої губернії, але й усього Південно-Західного краю. Невдовзі він перетворився на значний торгово-комунікаційний і культурний центр, до якого тяжіли всі тогочасні українські міста і великі міста держав-сусідів. Упродовж ХІХ століття Київщина розвивалась як потужний центр цукрової і винокурної промисловості: край налічував 101 місто і містечко, у 1824 році тут було відкрито перший у Російській імперії цукровий завод, а на 1865 рік їх функціонувало вже сімдесят два. Народження обласного адміністративного утворення відбулося 27 лютого 1932 року, після неймовірно бурхливих і карколомних подій початку ХХ століття та низки адміністративно-територіальних реформ. Упродовж 1920-х років Київщина реформувалася в кілька етапів: чотирнадцять повітів Київської губернії були спочатку поділені на сім округ; після ліквідації губерній, у 1925 році, кількість округ скоротилася до п`яти - Білоцерківської, Бердичівської, Київської, Уманської та Черкаської. Через п`ять років, у 1930 році, після ліквідації округ Київщина мала два міста - Київ та Бердичів, і п`ятдесят вісім районів. На час створення Київської області, у 1932 році, до її складу входили дві округи - Коростенська та Новоград-Волинська і сімдесят вісім районів. За два роки, 24 червня 1934 року, столицю УРСР було перенесено з Харкова до Києва, і хоча столиця адміністративно не входить до складу Київської області, це неабияк вплинуло на посилення потенціалу регіону. У 1937 році, після створення сусідніх Житомирської та Полтавської областей, зі складу Київської області до Житомирської відійшли двадцять вісім районів, міста Коростень та Новоград-Волинський; Полтавській області передали чотири райони Київщини. У 1939 році, з утворенням Кіровоградської області, до неї відійшли ще п`ять районів, відтак станом на 1939 рік Київська область мала вже п`ятдесят три райони. У 1954 році до новоствореної Черкаської області відійшло дев`ятнадцять районів, остаточно сформувавши основу нинішнього адміністративно-територіального поділу, за яким сьогодні Київська область має двадцять п`ять районів, одинадцять міст обласного значення, тринадцять міст районного значення. В області мешкає майже два мільйони людей. Київщина подарувала людству таких епохальних постатей історії та культури, як потужний реформатор, обдарований керманич та стратег, хреститель Русі Володимир Великий, талановитий дипломат і ерудит гетьман Іван Мазепа, автор Гімну України, поет і натхненний етнограф Павло Чубинський, всесвітньовідомі художниці Катерина Білокур і Марія Приймаченко; муза шістдесятників, корифей сучасної української поезії Ліна Костенко та срібний соловей ХХ століття, геніальний співак Іван Козловський. На цей час у Київській області збережено і функціонує майже три тисячі пам`яток археології, містобудування і архітектури, історії та мистецтва, серед них - старовинні храмові та палацові комплекси, прадавні поселення та кургани, мальовничі дендропарки, сотні тематичних та меморіальних музеїв. Останнім часом на Київщині взято на облік ще майже сто нових пам`яток, адже тисячолітня історія краю щодня відкриває дослідникам свої нові скарби. Вісімдесятилітній ювілей Київської області - подія знакова і вагома, адже згідно з українськими народними віруваннями, як і на переконання більшості релігій та світоглядних вчень, цифра вісім символізує гармонію та симетрію, згоду та закон, рівновагу і справедливість; позначає нескінченність, із взаємонаповненням матеріального і духовного світів; для християн це - символ відновлення і відродження...Тож наступне десятиліття тисячолітньої історії молодої Київської області має бути саме таким спільними зусиллями і з Божою допомогою!      

 
Основні дані
Прізвисько: Київщина
Країна: Україна
Утворена: 27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ: 32000
Населення: 1718980 (на 1.10.2011)
Площа: 28131 км²
Густота населення: 61.1 осіб/км²
   
Телефонні коди: +380-45
Обласний центр: Київ
Райони: 25
Міста: обласного значення
районного значення

13
13
Смт: 30
Села: 1121
Селища: 6
   

Населення

 

Більшу частину населення області складають українці; живуть також росіяниєвреїбілорусиполяки та інші. Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік 

Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 684 803 92,52%
2 Росіяни 109 322 6,00%
3 Білоруси 8 698 0,48%
4 Поляки 2 846 0,16%
5 Вірмени 2 341 0,13%
6 Молдавани 1 515 0,08%
7 Євреї 1 270 0,07%
8 Азербайджанці 933 0,05%
9 Татари 902 0,05%
10 Цигани 833 0,05%
11 Iншi 7 598 0,42%
  Разом 1 821 061 100%
       

Середня щільність населення - 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення становить 61,1 % (2010)[2]. Великі міста: Біла ЦеркваБориспільБровариБучаІрпіньВишневеВасильківПереяслав-Хмельницький,ФастівБоярка. Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано. населення Києва не враховано.

Корисні копалини

  Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква). Див. також

Клімат

Клімат помірно континентальний, м`який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня -6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія - Дніпро (довжина його в межах області - 246 км), його головні притоки - Прип`ятьТетерівІрпіньРось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області - Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області - 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік - дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах - опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах - глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти. Загальна площа лісового фонду області - 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні - луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області - 77 територій і об`єктів природно-заповідного фонду (загальна площа - 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам`ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія»(Біла Церква).  

Адміністративний поділ

 

Детальніше: Адміністративний поділ Київської області Адміністративно-територіальний устрій області: 25 адміністративних районів, 25 міст, у тому числі 11 - обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 1122 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква,БровариБориспільФастів.          

                       Народне господарство

Лісостеп.Київська область   Економіка області - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м`ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва - мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості - Білоцерківське виробниче об`єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат.    Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні - в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м`ясо- птахокомбінати. На території області - 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об`єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші - Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель - 122,3 тис.га, осушених - 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура - озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів. Тваринництво спеціалізується на виробництві м`ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство. В 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

 

Транспорт

  Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці - 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії:Москва - Київ - Львів, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ - Фастів - Козятин, Київ - Фастів - Миронівка, Київ - Тетерів, Київ - Ніжин, Київ - Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг - 7760 км, в тому числі з твердим покриттям - 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург - Київ - Одеса, Київ - Харків, Київ - Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип`яті. У Києві - аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ.    

 

Пам`ятки

На території Київської області розташовано: 2968 пам`яток археології (з них - 18 національного значення), 2573 пам`ятки історії (з них - 3 національного значення), 208 пам`яток архітектури та містобудування (з них - 91 національного значення), 257 пам`яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла ЦеркваБогуславВасильків,ВишгородПереяслав-ХмельницькийРжищівФастівЯготин.  

   
 Дендропарк «Олександрія».



Преображенський собор (Біла Церква).  



 Матеріал взято з Вікіпедії



Прочитано: 1049 раз
[ Назад | Початок | Нагору ]


Головна :: Про гімназію :: Новини :: Фотоальбом

Выпускные альбомы для детского сада и школы


Design © 2008 Shaman Production © 2005-20018 - При передруку, посилання на www.gimnasi1-biltse.com.ua є обов`язковим.
Powered by SLAED CMS © 2005-2007 SLAED. All rights reserved.
Новини Гімназії в форматі RSS
Генерація сторінки: 0.073 сек. і 10 запитів до бази даних за 0.049 сек.